ПРОГРАМА РОЗВИТКУ ГАЛУЗІ БДЖІЛЬНИЦТВА УКРАЇНИ на період 2016- 2020 рр.

ПРОЕКТ

ПРОГРАМА РОЗВИТКУ ГАЛУЗІ
БДЖІЛЬНИЦТВА УКРАЇНИ
на період 2016- 2020 рр.

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ НАУКОВИЙ ЦЕНТР
„ІНСТИТУТ БДЖІЛЬНИЦТВА ІМЕНІ П.І. ПРОКОПОВИЧА”
СПІЛКА ПАСІЧНИКІВ УКРАЇНИ

ПРОГРАМА РОЗВИТКУ ГАЛУЗІ
БДЖІЛЬНИЦТВА УКРАЇНИ
на період 2016- 2020 рр.
КИЇВ – 2014
З М І С Т

1. Сучасний стан галузі —————————————————— 5
2. Породи бджіл —————————————————————- 5
3. Селекція в бджільництві¬¬ ————————————————— 6
4. Запилення сільськогосподарських рослин ——————————–7
5. Технологічне забезпечення бджільництва———————————-8
6. Апітерапія ————————————————————————8
7. Наукове забезпечення галузі та підготовка кадрів ———————–9
8. Основні проблеми галузі —————————————————-10
9. Шляхи сприяння розвитку галузі ——————————————–10
10. Очікувані результати Програми———————————————-14
11. Ефективність Програми——————————————————-15
12. Фінансове забезпечення здійснення заходів —————————–16

ПРОГРАМА
розвитку галузі бджільництва України на період 2016-2020 рр.

Програма розвитку галузі бджільництва України на період 2016-2020 рр. (далі Програма) розроблена на основі вимог Законів України “Про державну підтримку сільського господарства України” та “Про бджільництво”.
Галузь бджільництва України є важливою складовою економіки держави, що визначає обсяги, пропозиції та вартість основних видів продовольства для населення країни. Бджільництво є базою та джерелом сталого розвитку для ряду галузей, зокрема, галузі рослинництва, фармацевтичної, харчової та інших.
Природно–кліматичні умови та кормова база України сприяють одержанню високоякісних продуктів бджільництва для забезпечення внутрішніх потреб і формування експортного потенціалу.
Мета програми:
– збільшення кількості бджолиних сімей для ефективного запилення ентомофільних сільськогосподарських рослин та раціонального використання кормової бази;
– підвищення рівня отримання товарної продукції, зокрема натурального меду, для забезпечення населення високоякісними продуктами харчування;
– сприяння подальшому підвищенню культури виробництва в галузі, розвитку ринку продуктів бджільництва та реалізації експортного потенціалу України в галузі бджільництва.
Головні цілі програми:
– досягти кількості бджолиних сімей у всіх категоріях господарств у 2020 році до 6,0 млн. та виробництва натурального меду до 120 тис. т., воску до 2,8 тис. т.;
– сприяти покращенню кормової бази, проведенню селекційно-племінної роботи та забезпеченню бджологосподарств різних форм власності високоякісним племінним матеріалом;
– забезпечити раціональне запилення ентомофільних сільськогосподарських рослин, як обов’язкового елементу технології їх вирощування та законодавчо закріпити орендну плату за бджолозапилення;
– сприяти технологічному забезпеченню та переходу галузі на промислову основу, в тому числі з первинною переробкою та фасуванням продуктів бджільництва, розвитку апітерапевтичних досліджень.

1. Сучасний стан галузі
Україна – одна з провідних держав світу, яка має розвинуте бджільництво, що забезпечує запилення ентомофільних сільськогосподарських культур, виробництво меду, воску та іншої продукції бджільництва для потреб населення, харчової, медичної, хімічної та інших галузей. Україну в світі визнають як батьківщину культурного бджільництва, заснованого нашим співвітчизником П.І. Прокоповичем, який створив першу школу пасічників і розробив основи ведення галузі майже 200 років тому.
Бджільництво має запилювально-медовий напрям, що забезпечує виробництво продукції та використання бджіл в якості запилювачів ентомофільних сільськогосподарських рослин. Близько 90 % пасік знаходяться у приватній власності. При цьому за організаційною формою господарювання бджільництво є найближчим до фермерства.
Виробничий фонд галузі налічує 400 тисяч бджолярів та близько 3 млн. бджолосімей, а валове річне виробництво меду перевищує 70 тисяч тонн, що ставить Україну на перше місце в Європі та на четверте в світі за цим показником – після Китаю, Індії та Аргентини.
Важливим для економіки галузі є виробництво додаткових продуктів бджільництва – прополісу, квіткового пилку, маточного молочка, трутневого гомогенату, бджолиної отрути, які є сировиною для харчової та фармацевтичної галузей.

2. Породи бджіл
Згідно з Планом породного районування в Україні розводять три породи бджіл: українську степову, карпатську та поліську (популяцію середньоросійських бджіл).
Українська степова порода сформувалась у зонах Лісостепу та Степу України. Бджоли миролюбиві, зимостійкі, інтенсивно будують стільники і добре використовують сильний взяток, особливо з білої акації, еспарцету, гречки, липи, соняшнику. Медова продуктивність бджолиних сімей –30–80 кг. Рекомендовані для розведення у 18 областях. На жаль, порода постраждала від непродуманої метизації в радянські часи і потребує відновлення чистопородних масивів та проведення відповідної селекційної роботи.
Карпатська порода сформувалась у регіоні Карпат. Бджоли економно втрачають зимові запаси, дуже миролюбиві. Сім`ї карпатських бджіл малорійливі ( як правило, роїться не більше 4 % бджолиних сімей). Медова продуктивність змінюється від 30 до 80 кг. Порода рекомендована до розведення у 9 областях.
Поліські бджоли є популяцією середньоросійської породи бджіл. Зоною природного поширення їх є деякі райони полісся України. Бджоли зимостійкі. Під час огляду гнізда поводяться агресивно. Досить рійливі. Медова продуктивність їх варіює від 20 до 70 кг. Порода потребує відновлення чистопородних масивів. Ця популяція бджіл районована у 6 областях України.
3. Селекція в бджільництві
Цілеспрямована селекційна робота в бджільництві є важливим резервом підвищення продуктивності пасік.
Основними завданнями селекційно-племінної роботи в галузі бджільництва України є :
– збереження генофонду районованих порід бджіл – української степової, карпатської та поліської;
– організація заказників для збереження генофонду та репродукторів чистопородних маток та бджіл;
– поліпшення племінних якостей бджолиних сімей відповідно до конкретних кліматичних умов та з урахуванням кормової бази;
– виведення нових типів та ліній бджіл, які виділяються комплексом господарсько-корисних ознак і властивостей.
Координація селекційно-племінної роботи в галузі бджільництва здійснюється Національним науковим центром ,,Інститут бджільництва імені П.І.Прокоповича” з подальшим підключенням до селекційного процесу суб’єктів племінної справи.
На даний час суб’єкти племінної справи в галузі бджільництва нараховують 42 бджолопідприємства. При цьому в Україні племінними є лише 0,005 % від загальної кількості бджолиних сімей, що в свою чергу потребує значне збільшення кількості суб’єктів племінної справи в бджільництві.
Розведення бджіл в Україні здійснюється відповідно до Плану породного районування.

4. Запилення сільськогосподарських рослин

Запилення всіх ентомофільних сільськогосподарських рослин являється важливим фактором підвищення їх урожайності. Це біологічний фактор, що діє без втручання людини і тому його значення часто недооцінюють. Насправді ж запилення, якому не приділяють належної уваги, є важливим чинником підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва.
Головну роль в запиленні ентомофільним культур відіграють медоносні бджоли. Бджолозапилення сприяє підвищенню врожайності сільськогосподарських культур на 30–60% і навіть вище, в залежності від виду рослин та умов запилення. Крім того підвищується якість плодів на насіння, збільшується їх натуральна вага. Зокрема підвищення врожайності сільськогосподарських культур при запиленні квіток бджолами в середньому становить: ріпаку – 25–30%, соняшнику – 40, гречки – 41, червоної конюшини – 75, люцерни – 50, баштанних – 60, плодових – 65, гірчиці – 35–61%. Слід відмітити, що насіння люцерни практично неможливо одержати без повноцінного запилення.
Дослідженнями встановлено, що насіння ентомофільних культур, одержане при запиленні медоносними бджолами, має підвищені господарсько корисні якості. Так, у насіння гречки плівчастість зменшується на 2,4 %, збільшується кількість сирого протеїну на 0,4%, а енергія проростання – на 17%. В озимого ріпаку при запиленні енергія проростання збільшується на 11–12%, схожість – на 16–20%, наявність жирів – на 4–5%. При перехресному запиленні збільшується вага яблук на 26%, зав`язуваність плодів – в 5,5 рази, а збереженість зав’язі – на 3,3% порівняно з їх самозапиленням.
Виходячи з вищесказаного та досвіду зарубіжних країн, бджолозапилення повинно бути узаконеним агрономічним прийомом технології вирощування ентомофільних сільськогосподарських культур. В ряді країн Східної Європи (Словаччина, Німеччина та ін.), а також в США законодавством передбачений такий агро прийом і обов’язкова орендна плата за використання бджіл на запиленні.

5. Технологічне забезпечення бджільництва
Технологічне забезпечення бджільництва в Україні здійснюють: завод-фірма “Ось” ( м. Кіровоград), агропромислова фірма “МЕЛІСА – 93” (м. Харків), ПП “ХМЕЛЬНИЦЬКМЕД” (м. Хмельницьк), ТОВ “АИВ-100” (Харківська обл., м. Дергачі) та ін. Виробляються переважно медогонки, вулики, дрібний інвентар та реманент.
При цьому необхідна державна підтримка щодо випуску новітнього технологічного обладнання, що відповідає світовим вимогам. Виготовлення бджолиного інвентарю повинно здійснюватись з орієнтацією на промислові технології, що передбачають механізацію трудоємких процесів, а саме: лінії по відкачуванню та фасуванню меду, механізми для навантажування та розвантажування вуликів, спеціальний транспорт для перевезення бджіл під час кочівлі, сучасні павільйони та ін.
6. Апітерапія
Апітерапевтичні дослідження в Україні спрямовані на :
– розробку рецептури та клінічні апробації лікувально-профілактичних препаратів на основі продуктів бджільництва у провідних лікувальних закладах України;
– вдосконалення методик ефективного засвоєння організмом людини біологічно активних складових продуктів бджільництва;
– розробку схем лікування хвороб нервової, серцево-судинної та ендокринної систем методом апітерапії;
– проведення досліджень щодо лікування хвороб людини із застосуванням біомодулей (бджолиних лежанок), надання медичних послуг з лікувальних прооцедур з використанням біологічної енергії бджолиної сім׳ї;
– розробку спеціалізованих імунномодулюючих апіпрепаратів для лікування постраждалих в результаті Чорнобильської катастрофи та населення, що проживає в складних екологічних умовах, співпраця з даних питань із спеціалізованими медичними закладами України;
– проведення заходів щодо реабілітації воїнів та постраждалих в АТО з використанням апіфітокомпозицій та бджолиних біомодулів;
– використання апіпрепаратів у сфері спорту, і зокрема, для підготовки національних збірних України;
– розробку апіфітотерапевтичних методик лікування туберкульозу, розсіянного склерозу, герпетичної інфекції, нейроберліозу та СНІДУ.
7. Наукове забезпечення галузі та підготовка кадрів
Наукове забезпечення галузі здійснюють Національний науковий центр „Інститут бджільництва імені П.І.Прокоповича” , м. Київ ), спеціалізовані кафедри бджільництва НУБіП (м. Київ) та Львівської національної академії ветеринарної медицини ім. С.З.Гжицького, а також кафедри інших вищих навчальних закладів сільськогосподарського спрямування ( Житомир, Суми, Біла Церква та інші міста). Основні напрями наукових розробок – селекційно–племінна робота з породами бджіл, технологія виробництва продуктів бджільництва, апітерапія, ветеринарне забезпечення.
Спеціалістів з бджільництва з вищою освітою готує НУБіП (м. Київ) і Львівська академія ветеринарної медицини ім. С.З.Гжицького, з середньою освітою – Борзнянський, Чернятинський, Млинівський, Полтавський технікуми, пасічників – спеціалізована школа в м. Гадяч Полтавської області.

8. Основні проблеми галузі

Основними проблемами галузі бджільництва України є:
– відсутність ефективної державної фінансової підтримки галузі;
– низька технологічна культура виробництва продукції, її переробки, та фасування відсутність промислових технологій;
– зменшення масштабів посівів ентомофільних сільськогосподарських рослин та недостатнє використання бджолозапилення;
– погіршення екологічного стану оточуючого природного середовища та порушення технологічних вимог щодо обробітку ентомофільних сільськогосподарських рослин пестицидами та отрутохімікатами і як наслідок – масові отруєння бджіл;
– недостатнє ветеринарне забезпечення і як наслідок неконтрольоване поширення хвороб бджіл;
– відсутність гармонізованого масиву законодавства щодо виробництва та якості продукції галузі і як наслідок складнощі в реалізації експортного потенціалу галузі.
9. Шляхи сприяння розвитку галузі
Удосконалення державної підтримки щодо розвитку промислових пасік та виробництва якісної продукції на експорт:
– виділення державних дотацій повинно здійснюватись для пасік, шо мають 10-20 і більше бджолиних сімей;
– сума коштів повинна бути диференційованою залежно від рівня виробництва товарного меду: від 3 до 5 т – 20% доплат, від 5 до 10 т – 25%, від 10 до 20 т – 40%, більше 20 т – 50%;
– кошти на розвиток бджолярських кооперативів повинні сплачувати експортери в розмірі 5-10% від отриманих коштів в результаті експорту. Вказані кошти можуть розподілятися наступним чином: 50% – для механізації трудоємких процесів (придбання ліній з відкачування меду та фасування продуктів бджільництва); 15% – для виробництва племінних бджолиних маток; 10% – для забезпечення якості продукції і в т.ч. для створення спеціалізованих лабораторій; 5% – для забезпечення ветеринарними препаратами; 20% – для покращення транспортного обслуговування (придбання автомобілів та спеціалізованих причепів);
– виділення коштів ННЦ «Інститут бджільництва імені П.І. Прокоповича» для придбання сучасного обладнання з метою контролю та моніторингу якості бдждолопродукції відповідно до світових вимог.
Підвищення рівня ефективності використання бджолорзапиленя:
– враховуючи досвід багатьох країн світу, де прибуток бджільництва від запилення складає 90% всіх прибутків, необхідно передбачити механізм відрахувань (в розмірі 2-3%) із галузі рослинництва на розвиток галузі бджільництва за рахунок прибутку, отриманого від підвищення врожайності ентомофільних сільськогосподарських рослин завдяки їх запиленню бджолами. Необхідно також законодавчо закріпити методику розрахунку орендної плати за бджолозапилення.
Розрахунок проводять за такою формулою:

де: О – орендна плата за 1 бджолину сім’ю, грн;
С – прибавка урожаю, ц/га;
Р – ціна 1 ц насіння запилювальної культури, грн;
n – норма постановки бджолиних сімей на 1 га;
50% – рекомендований відсоток орендної плати.
Прибавка урожаю від бджолозапилення (ц/га) та норма постановки бджолиних сімей для запилення 1 га найбільш поширених ентомофільних культур подані в таблиці.
Ціна насіння береться та, яка існує на даний час.
Норма постановки бджолиних сімей для запилення 1 га найбільш
поширених ентомофільних культур
Назва культури Норма постановки бджолиних сімей на 1 га посіву Сила сімей (вулички) Прибавка урожаю від бджолозапилення, ц/га
1 2 3 4
Гречка 3,0-4,0 15-16 4,0-4,5
Соняшник 2,0-3,0 15-17 3,5-4,0
Озимий ріпак 4,0-5,0 8-10 3,0-4,0
Ярий ріпак 2,5-3,0 15-16 4,0-5,0
Гірчиця 2,5-3,0 15-16 3,0-4,0
Коріандр 2,0-3,0 12-14 15,0-17,0
Еспарцет 3,0-4,0 10-11 5,0-6,0
Буркун 3,0-4,0 12-14 3,0-4,0
Плодові дерева 4,0-5,0 7-8 6,0-8,0
Ягідники 2,0-3,0 7-8 2,0-3,0
Баштанні 0,5-1,0 15-16 5,0-6,0
Огірки в теплицях 1,0-2,0 7-8 820,0
Фацелія 4,0 12-15 1,0-2,0
Культури, які погано відвідують медоносні бджоли

Насінники цибулі 3,0-4,0 16-18 1,0-2,0
Конюшина рожева 3,0-4,0 17-19 1,0-2,0
Конюшина червона 4,0-5,0 17-19 1,0-2,0
Люцерна посівна 5,0-6,0 16-17 3,0-4,0
Вика 2,0-3,0 12-14 1,0-2,0

– ефективне бджолозапилення передбачає: створення умов для раціонального використання посівів ентомофільних сільськогосподарських рослин для їх запилення бджолами; формування щорічної інформаційної загальнодержавної бази даних щодо площ посівів ентомофільних сільськогосподарських рослин, їх сортів, нектаро- та пилкопродуктивності, а також наявності пасік медово-запилювального та запилювального напрямів; впровадження у виробництво науково-технічних досягнень з питань запилення ентомофільних сільськогосподарських рослин; формування найбільш оптимальних схем кочівель пасік до посівів ентомофільних сільськогосподарських рослин; сприяння в укладанні договорів між власниками посівів ентомофільних сільськогосподарських рослин та пасічниками.
Підвищення рівня селекційно-племінної роботи:
– забезпечення дотримання Плану породного районування бджіл України:
– розробка відповідних доповнень до Кодексу України про адміністративні правопорушення;
– забезпечення належної діяльності суб‘єктів племінної справи у бджільництві щодо дотримання охоронних зон та чистопородності племінного матеріалу: моніторинг породовизначальних ознак бджіл на всіх стадіях діяльності племзаводів, племджолорозплідників та племпасік та розробка селекційно – племінних програм;
– нормативно-правове закріплення відповідного Положення щодо фінансування з питань співпраці з суб‘єктами племінної справи у бджільництві в розмірі 10 % від державної фінансової дотації виділеної для селекційно-племінної роботи для конкретного господарства.
Профілактика захворювань бджіл та забезпечення якості продукції:
– розробка та впровадження ефективних лікувально-профілактичних препаратів на основі органічної сировини;
– здійснення моніторингу забруднення продуктів бджільництва антибіотиками та іншими речовинами;
– контроль наявності у продуктах бджільництва ГМО;
– забезпечення переходу галузі до технологій органічного виробництва.
Забезпечення дотримання технологій обробітку ентомофільних культур пестицидами та отрутохімікатами для уникнення отруєнь бджіл:
– вдосконалення юридичної відповідальності за порушення технологій обробітку ентомофільних культур пестицидами та отрутохімікатами;
– здійснення інформативно-попереджувальних заходів;
– вдосконалення діяльності громадських організацій з бджільництва.
10. Очікувані результати Програми

Програма розвитку бджільництва в Україні передбачає не лише збільшення чисельності бджолосімей, а й підвищення рівня рентабельності пасік. Останнє тісно пов’язане із збільшенням обсягів виробництва, запровадженням промислових технологій, одержанням крім меду, додаткових продуктів бджільництва – пилку, прополісу, маточного молочка та інших. Ці продукти є сировиною для створення лікувально-профілактичних харчових препаратів. Подальший розвиток апітерапії значно збільшить попит на всі продукти бджільництва і стимулюватиме розвиток пасічництва. Створення нових продуктів харчування і препаратів на основі апі- та фітосировини і широке впровадження їх у практику охорони здоров’я матиме позитивний вплив на здоров’я населення в цілому і особливо на людей, які зазнали дії радіоактивного опромінення.
Виконання Програми забезпечить до 2020 року збільшення кількості бджолиних сімей по Україні до 6, 0 млн., виробництва валового меду до 120 тисяч тон і воску до 2,8 тис. тон, продукції для потреб медичної, фармацевтичної та інших галузей народного господарства.
Буде забезпечено чистопорідне розведення вітчизняних порід бджіл у ареалах, передбачених планом породного районування бджіл, створення розгалуженої внутрішньопородної структури, основою якої стануть базові племінні господарства по удосконаленню аборигенних бджіл України.
Створення універсальних технологій утримання і розведення бджіл забезпечить промислову основу виробництва продуктів бджільництва.
Основні показники розвитку галузі на період 2016-2020 рр.
Показники Роки
2016 2017 2018 2019 2020
Кількість бджолосімей, млн. 3,5 4,0 4,5 5,0 6,0
Виробництво меду, тис. т. 75,0 85,0 90,0 95 100,0
Виробництво бджолиного воску, тис. т 1,6 2,0 2,2 2,4 2,8
11. Ефективність Програми
Виконання Програми забезпечить вирішення нагальних проблем галузі, а саме щодо:
– бджолозапилення, як обов’язкового елементу технології вирощування ентомофільних сільськогосподарських культур та законодавчого закріплення орендної плати щодо бджолозапилення;
– запровадження промислових технологій виробництва продукції галузі бджільництва, її переробки та фасування;
– підвищення рівня селекційно-племінної роботи та забезпечення пасік високоякісним племінним матеріалом;
– ветеринарно-санітарного обслуговування пасік;
– вдосконалення організаційно-правового забезпечення;
– розвитку апітерапії.

Показники Роки

забезпечення встановленого рівня якості продукції та удосконалення 2016 2017 2018 2019 2020
На утримання бджолосімей
– за рахунок державного

– за рахунок інших джерел

– всього 40 45 55 65 75
60 65 75 85 95
100 110 130 150 170
На виробництво продукції
– за рахунок державного

– за рахунок інших джерел
– всього 20
20 20 20 20
30
35 45 55 60

50
55
65
75
80
На запилення ентомофільних сільськогоподарських рослин

– за рахунок державного

– за рахунок інших джерел
всього 10
10 10 10 10
15 25 20 15 15
25
35 30 25 25
Всього:
в т.ч.
– за рахунок державного бюджету

за рахунок
– за рахунок інших джерел
175 200 225 250 255

70
80
90
100
105

105
120
135
150
150

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *