15 серпня 2024 року у Національному науковому центрі «Інститут бджільництва імені П.І. Прокоповича» НААН відбулася науково-практична конференція з міжнародною участю «БДЖІЛЬНИЦТВО УКРАЇНИ: розвиток та стан галузі у військовий час».

Ця конференція традиційно відбувається у середині серпня. Це вже стало звичним проводити її щороку наприкінці літа, коли пасічники відзначають своє професійне свято – День пасічника. Конференція об’єднала вчених провідних українських наукових установ, громадських організацій бджолярів та пасічників, іноземних наукових центрів та всіх небайдужих до вирішення проблем галузі бджільництва.

Офіційне відкриття конференції розпочалося з вітального слова доктора сільськогосподарських наук, професора, академіка НААН, академіка-секретаря Відділення зоотехнії Національної академії аграрних наук України ІБАТУЛЛІНА Ільдуса Ібатулловича, який привітав організаторів і учасників. Він зазначив, що ця конференція є надзвичайно важливою подією, що об’єднує провідних фахівців, науковців та бджолярів не лише України, а й світу задля обговорення нагальних проблем галузі бджільництва. Сучасний стан розвитку галузі вимагає від науковців розробки нових підходів та інноваційних рішень. Наголосив, що ця конференція дасть змогу обмінятися досвідом та знаннями, а також сприятиме розвитку та розбудові галузі. Побажав учасникам плідного спілкування, нових творчих контактів і успішних спільних проєктів.

З вітальним словом до учасників і гостей конференції звернувся ПОСТОЄНКО Володимир Олексійович – директор Національного наукового центру «Інститут бджільництва імені П.І. Прокоповича» НААН, доктор сільськогосподарських наук, професор, член-кореспондент НААН. Він повідомив, що ННЦ «Інститут бджільництва імені П.І. Прокоповича» НААН був заснований 35 років тому. Розповів історію його створення, розвитку та основні досягнення за час його існування.

Учасники науково-практичної конференції розглянули різні важливі питання, як то організація систем управління селекційно-племінними процесами у бджільництві, збереження та відтворення чистопородного матеріалу бджіл, вплив російсько-української війни на світові ринки меду, ефективність відновлення та використання порушених внаслідок бойових дій територій за вирощування нектаропилконосів, сучасні екологічні підходи до профілактики та боротьби з поширеними захворюваннями бджіл в Україні, сучасні технології перероблення продуктів бджільництва та нормативно-правові засади безпечності та якості продуктів бджільництва, тощо.

З науковими доповідями виступили: Наталя ПОРХУН, виконавчий директор Асоціації бджолярів, керівник центру репродукції (Республіка Молдова); Таня РІЧАРДСОН, доктор філософії, доцент Університету Вілфріда Лорьє (Канада); Хідаєт ТУТУН, доктор філософії, викладач Університету Бурдура Мехмета Акіфа Ерсоя (Турецька Республіка); Олег КРУПСЬКИЙ, науковий співробітник Казахського науково-дослідного інституту тваринництва і кормового виробництва (Республіка Казахстан); Едвард КАРЛЕ, бджоляр, Ньюпорт, Род-Айленд (США); Сергій РАЗАНОВ, д.с.-г.н., професор Вінницького національного аграрного університету (Україна); Людмила ЯЗЛОВИЦЬКА, к.б.н., доцент Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича (Україна); Оксана БРОВАРСЬКА, к.б.н., старший дослідник Інституту мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України (Україна), Олена ЄВТУШЕНКО, к.вет.н., завідувачка сектору Інститут ветеринарної медицини НААН, керуюча напрямом здоров’я бджіл у ГО «Фундація жінок пасічниць» (Україна); Євген РУДЕНКО, д.вет.н., професор, член-кореспондент НААН, головний науковий співробітник ННЦ «Інститут бджільництва імені П.І. Прокоповича» (Україна); Тетяна ЄФІМЕНКО, к.б.н., завідувачка лабораторії ННЦ «Інститут бджільництва імені П.І. Прокоповича» (Україна); Віктор ДМИТРИК, доктор філософії, завідувач лабораторії ННЦ «Інститут бджільництва імені П.І. Прокоповича» (Україна); Олександр МІЩЕНКО, завідувач лабораторії ННЦ «Інститут бджільництва імені П.І. Прокоповича» (Україна); Іван ДОСКОЧ, наук. співр. ННЦ «Інститут бджільництва імені П.І. Прокоповича» (Україна), Петро ВОРОБЕЦЬ, аспірант Інституту біології тварин НААН (Україна).

Під час роботи конференції у процесі спілкування з закордонними колегами були намічені напрями наукової співпраці. Зокрема, здійснення паралельного моніторингу цін на мед на ринках Молдови і України з метою визначення поточного і потенційного попиту на карпатські медоносні бджоли. (Спільно з Танею РІЧАРДСОН, Університет Вілфріда Лорьє, Канада). Також очікується спільна інтеграція у європейську систему моніторингу BeeBreed, що дозволить користувачам обмінюватись своїми даними, покращуючи міжнародне співробітництво в галузі селекції бджіл. Українськими науковцями на сьогодні в системі BeeBreed опрацьовується та ведеться селекція понад 800 сімей карпатських медоносних бджіл. Запланована інтеграція у систему BeeBreed селекційних напрацювань науковців Казахстану (Спільно з Олег КРУПСЬКИЙ, Казахський науково-дослідний інститут тваринництва і кормового виробництва).

Учасники конференції висловили думку про подальше поглиблення наукового діалогу та співпрацю між науковими установами НААН та світовими науковими центрами, дотичними до галузі бджільництва.