Національний науковий центр
«Інститут бджільництва імені П.І. Прокоповича»National Scientific Center “Institute of beekeeping named after P.I. Prokopovich”Национальный научный центр«Институт пчеловодства им. П.И. Прокоповича»Національний науковий центр «Інститут бджільництва імені П.І. Прокоповича» Національної академії аграрних наук України є провідною науково-дослідною установою України з питань бджільництва. Його колектив здійснює науково-методичне керівництво і координацію наукових досліджень, що проводяться організаціями, установами, учбовими закладами та господарствами різних форм власності в галузі.

Засновником інституту та його першим директором є член-кореспондент НААН, професор Боднарчук Л.І.

 В червні 2005 року, згідно Указ Президента України, Інституту надано статус Національного наукового центру. Основними напрямами досліджень Національного наукового центру «Інститут бджільництва ім. П.І. Прокоповича» є:
поліпшення існуючих порід і створення нових породних типів і ліній медоносних бджіл із застосуванням ефективних методів селекції; розроблення нових та удосконалення існуючих інтенсивних технологій одержання і переробки бджолопродуктів; вивчення нектароресурсів і розробка ефективних способів їх використання, удосконалення технологій запилення бджолами ентомофільних сільськогосподарських культур; розроблення методів профілактики та лікування хвороб бджіл; апітерапевтичні дослідження, розроблення та виготовлення на основі продуктів бджільництва нових видів лікувально-профілактичних препаратів та харчових композицій; дослідження проблем економіки бджільництва, розроблення державних стандартів та сертифікація продуктів бджільництва. Перспективні напрями діяльності Інституту:

1. Розробити положення “Плата за опилення ентомофільних культур”.
2. Розробити “Програму розвитку бджільництва до 2025 року” по роках за рахунок коштів державного бюджету, місцевих бюджетів та інших коштів не заборонених чинним законодавством.
3. Створити опорний пункт та племінну пасіку для вивчення поліської породи бджіл.
4. Організувати та проводити у листопаді-березні кожного року постійно діючі конференції – семінари для пасічників початківців та професійних пасічників.
5. Розробити інструкції щодо профілактики та лікування бактеріальних, вірусних, паразитарних хвороб бджіл, отруєнь.
6. Розробити “Програму моніторингу та контролю забруднення продуктів бджільництва лікарськими препаратами та продуктами з ГМО” за рахунок коштів державного бюджету, коштів місцевих бюджетів та ін. коштів не заборонених чинним законодавством.
7. Розробити інструкцію «Ветеринарно-санітарні вимоги щодо створення та функціонування пасік».
8.Розробити інструкцію «Бонітування порід бджіл».
9. Розробити нормативно-правову базу для підприємств «Бджолопрому» та «Гільдії медоварів».
10. Розробка засобів та способів застосування препаратів для апітерапії у гуманній та ветеринарній медицині;
11. Розробити ДСТУ:
«Матка бджолина карпатської породи. Технічні умови»;
«Сім’ї бджолині карпатської породи. Технічні умови»;
«Причепи для перевезення пасік на кочівлю. Технічні умови» та інші.
12. Інструкція з охорони праці в бджільництві.
13. Розробити екологічно безпечні методи та способи профілактики хвороб бджіл:
– вощина з прополісом;
– настойки прополісу та лікарських рослин;
– розчини органічних кислот;
– визначення мікробного забруднення сім’ї та доцільність проведення дезінфекції вуликів;
– оздоровлення хворих сімей шляхом підсилення розплодом та заміною матки. В своїй роботі співробітники Інституту дотримуються Концепції племінного бджільництва. Концепцією передбачено чистопородне розведення у відповідних ареалах українських степових і карпатських бджіл з можливим відновленням поліської популяції.
На території Інституту діє Національний музей бджільництва, покликаний зберегти історичне минуле та пропагувати сучасні технології виробництва продукції галузі, в якому зібрано близько 12 тисяч експонатів та який є гордістю України і, за твердженнями авторитетних зарубіжних учених і практиків, є одним з кращих у світі. Музей регулярно відвідують екскурсії, частими гостями є іноземці  Міжнародної організації бджолярів «Апімондія».
Наукова бібліотека Національного наукового центру нараховує більше 8 тисяч наукових праць вітчизняних та зарубіжних авторів, підручників, журналів і довідкової літератури з питань бджільництва. Серед них книги і журнали англійською, німецькою, польською, болгарською, чеською, сербською мовами.
Наукові досягнення та практичні поради систематично висвітлюються у виступах вчених по радіо та телебаченню. На території Інституту постійно проводяться виставки-ярмарки, де жителі столиці та її гості можуть придбати продукти бджільництва, пасічницький реманент та отримати консультацію з найбільш актуальних питань ведення бджільництва.
На території Інституту розміщується колекційна ділянка медоносних рослин, на якій представлені медоноси майже з усіх регіонів України. Діє церква Спаса, де працівники галузі бджільництва та всі бажаючі, можуть освятити продукти бджільництва та благословити свою пасічницьку працю.
Інститут підтримує творчі відносини з науково-дослідними та конструкторськими установами Національної академії України, Міністерством аграрної політики та продовольства, Міністерством охорони здоров’я, Національним університетом біоресурсів і природокористування України та іншими науковими закладами й організаціями. Міжнародні зв’язки інституту встановлено з вченими багатьох країн – це Міжнародний інститут технології і економіки бджільництва «Апімондія» (Бухарест), Федерація бджолярських організацій країн Східної та Центральної Європи – «Апіславія» (Братислава). Налагоджено контакти з вченими країн СНД, Америки та ін.

Наукова / науково-технічна продукція  ННЦ « Інститут бджільництва імені П. І. Прокоповича»

В результаті узагальнення результатів фундаментальних та прикладних наукових досліджень, отриманих у 2020 році. ННЦ «Інститут бджільництва імені П.І. Прокоповича», розроблено таку наукову і науково-технічну продукцію для галузей агропромислового комплексу країни:

• стратегія розвитку пасічного господарства: визначено структуру, засоби виробництва, організацію, планування та стратегію фінансування пасічного господарства, проекти  форм документації підприємства. Встановлено, що на організацію пасіки комплексного напряму виробництва продукції в 50, 100 та 300 бджолиних сімей треба вкласти 922593,00 грн., 1177367,00 та 2200633,00 грн. – приватна пасіка та 1041453,00 грн., 1296227,00 та 2438353,00 грн. – пасіка підприємства. Отримуючи заплановану продукцію, строк окупності вкладень на організацію пасіки комплексного виробництва продукції становитиме для приватної пасіки в розмірі 50, 100 та 300 бджолиних сімей: 6 років, 4, 3  роки відповідно. Пасіка підприємства окупиться на 16 рік, 15 та 4 рік відповідно.Пасіка в розмірі 300 бджолиних сімей, як у варіанті приватної форми організації так і пасіки підприємства окупить понесені затрати в повному обсязі і отримає прибуток на суму 685127 грн. та 857627 грн. відповідно.

• створено заводський тип карпатських бджіл  «Мукачівський», що характеризуються такими показниками: довжина хоботка –6,55–6,8 мм кубітальний індекс – 2,55–2,78, дискоїдальне зміщення – понад 98,0% позитивне, підвищені на 10–18% показники зимостійкості, миролюбиві, слаборійливі. На даному етапі підсумком селекційної роботи є створена пасіка з 50 чистопородних сімей нового типу карпатських бджіл «Мукачівський» у с. Барбово Мукачівського району, робочі особини та трутні якої мають однотипне забарвлення тіла і за породовизначальними ознаками відповідають самим високим вимогам стандарту на карпатську породу бджіл.

 

• проведено виробничі випробування простих та складних міжтипових гібридів карпатських бджіл від поєднання типів «Рахівський», «Вучківський» та «Говерла» в умовах Закарпатської області, де вони є районованими. Результати досліджень підтвердили прогнози з підвищення медової продуктивності у гібридного покоління бджіл у порівнянні з контролем на 13 – 25%.

– створено внутрішньопородний тип українських степових бджіл «Гадяцький» з поліпшеною гігієнічною поведінкою. Використання відселекціонованого матеріалу забезпечить рівень рентабельності в межах 35% за рахунок покращення на 30-40% епізоотичної ситуації пасік і стабілізації господарсько-корисних ознак бджолиних сімей та зростання загальної продуктивності понад 15%. Встановлено, що чистопородні сім’ї внутрішньопородного типу «Гадяцький» наділені властивостями високої консолідації за показниками екстер’єру, гігієнічної поведінки бджіл, що зумовлюють різний рівень біологічної пристосованості жіночих стаз щодо стабілізації опірності організму до захворювань, перенесення зимівлі та функціональних навантажень при створенні запасів меду і будівництві стільників. Підготовлено заявку на проведення апробації селекційного досягнення у тваринництві: Медоносні бджоли (honey; bee Apis mellifera), українська степова порода, внутрішньопородний тип «Гадяцький».

• для отримання плідних бджоломаток запропоновано кілька конструкційних доповнень до класичного нуклеусного вулика: навісні годівниці зі збільшеним об’ємом для можливості годівлі тістоподібним кормом, універсальні прильоткові веранди, вентиляційні решітки для транспортування. Запропоновано найбільш збалансовані технологічні прийоми по отриманню маток. Конструктивні особливості нуклеусного вулика, який при менших затратах часу збільшує на 30% вихід плідних маток.

• обґрунтовано екологічно-безпечний спосіб використання органічних кислот для зниження чисельності кліща вароа, який базується на використанні спеціальних льоткових пристроїв з лункою для кислот, та дозволяє знизити відсоток  закліщеності в 2-3 рази. Запропоновано технологічний прийом, а саме вилучення з хворих сімей маток на термін виведення нових, як самодостатній або допоміжний до лікувальних препаратів захід для оздоровлення бджіл за інфекційних захворювань. Встановлена ефективність розроблених екологічно-безпечних засобів рослинного і біоорганічного походження залежно від дози та способу застосування для лікування і оздоровлення бджіл за найбільш поширених інвазійних та інфекційних захворювань. Виготовлена експериментальна партія екологічно-безпечних для бджіл та довкілля засобів: мікробіологічний препарат «Консорціум мікроорганізмів, штами 1, 2, 3», удосконаленим препарат на основі ефірних олій «Девар».

• розроблено підхід до конструювання, складання рецептур та технологічні інструкції із виготовлення апіфітокомпозицій у формі дієтичних добавок. Запропоновано технологічну схему одержання екстрактів продуктів бджільництва із використанням різних субстанцій тілець бджіл (підмору) і фіалки (violae herba)  для виготовлення апіфітокомпозиції. Розроблено технологічну схему одержання дієтичної добавки – апіфітокомпозиції  «фіалковий мед» на основі меду, екстрактів бджолиного підмору та трави фіалки

 

• удосконалено підхід до контролю якості і безпечності продуктів бджільництва, який ґрунтується на збереженні у національному стандарті основних показників якості на вищому рівні порівняно зі світовими (для захисту внутрішнього ринку від неякісного товару) та гармонізації низки показників зі світовими вимогами (для підвищення експортного потенціалу України). Методичні підходи щодо визначення монофлорного меду з акації та соняшника: встановлено специфічні для монофлорного меду з соняшника органолептичні показники (консистенція, колір, смак) та вміст пилкових зерен (%);  фізико-хімічні показники (масова частка води, діастаза, кислотність, відновлювальні цукри, сахароза); специфічні для монофлорного меду з соняшника показники, що характеризують його натуральність (пролін, співідношення глюкози до фруктози, електропровідність). За результатами досліджень 2020 року щодо показника пилкового аналізу встановлено, що вміст домінуючого пилку з соняшника не повинен бути нижчим за 45%. За меншим вмістом домінуючого пилку змінюються типові ознаки меду з соняшника  і він набуває властивостей поліфлорного меду ( різнотрав’я). Доведено, що співвідношення кількості фруктози до глюкози в меді з соняшника не повинно бути нижче значення 0,9. При дослідженні специфічних фізико-хімічних показників отримані дані показують, що середнє значення вмісту проліну в  меді з соняшника складало 233,38± 53,76, електропровідності 0,35± 0,04 мС/см.

• подано заявку на корисну модель України «Спосіб формування сімей-виховательок». Був розроблений і апробований технологічних прийом щодо формування та використання сімей – виховательок при отриманні маточного молочка, що істотно зменшив витрати праці і коштів при виробництві маточного молочка. Доведено взаємозв‘язок між технологічними прийомами утримання бджіл та  продукування ними воску й маточного молочка.

• подано заявку на корисну модель України   «Ізоляційний пристрій для вулика».

• розроблено систему еколого-географічних заходів для формування стабільної кормової бази бджіл Лісостепу України: ефективне використання лук і пасовищ, введення в сівозміну 40-60% медоносних рослин, а також спеціальних медоносів. Економічний ефект від впровадження інновації 10-15%. визначено пилкову цінності найбільш поширених ентомофільних рослин природної флори. Найкращими пилконосами виявились такі рослини : клен гостролистий – 7,43 кг; липа серцелиста–11,32; горобина звичайна – 7,69 кг; лох серебристий – 13,38 кг; акація біла – 16,1 кг з одного дерева; та вайда фарбувальна – 68,51 кг/га.
• досліджено медоносні ресурси сільськогосподарських ентомофільних, інтродукованих, дикорослих рослин, розробляється напрямок отримання екологічно чистої продукції бджільництва Розроблено ілюстрований каталог медоносних культур з урахуванням календаря їх цвітіння.

• проведено аналіз наявної інформації по історичним етапам розвитку технологій виробництва воску. Теоретичні напрацювання щодо використання історичного досвіду для сучасного виробництва основних продуктів бджільництва можуть бути використані при підготовці фахівців даного профілю, наукових праць, навчальних галузевих посібників, довідників, бджолопідприємствами.

• розпочато роботи зі створення кадастру нектаро- та медоносних рослин України. Розроблено структуру електронних карток медоносів для створення бази даних медоносних рослин за природно-кліматичними зонами України, що слугуватимуть для подальших наукових досліджень та кадастру медоносних ресурсів України.

– підготовлено методичні рекомендації:

1. Рекомендації щодо отримання бджолиного маточного молочка.

2.«Екологічно-безпечне оздоровлення бджіл від найбільш поширених інвазійних та інфекційних захворювань бджіл».

3.Рекомендації “Покращення кормової бази для бджіл в різних еколого-географічних умовах лісо-степової зони України”.

4.Методичні рекомендації із використання різних субстанцій тілець бджіл і фіалки (violae herba) для виготовлення нового харчового продукту – дієтичної добавки-апіфітокомпозиції.

6.Методичні рекомендації «Монофлорні меда з акації та соняшника».

7. Стратегія розвитку пасічного господарства.

8.Рекомендації щодо використання історичного досвіду для сучасного виробництва основних продуктів бджільництва.

9.Методичні рекомендації з виведення бджолиних маток карпатської породи в умовах промислового бджільництва.