ПЕРЕДВИБОРЧА ПРОГРАМА КАНДИДАТА НА ПОСАДУ ДИРЕКТОРА ННЦ «ІНСТИТУТ БДЖІЛЬНИЦТВА ІМЕНІ П.І.ПРОКОПОВИЧА» ДОКТОРА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ НАУК, ПРОФЕСОРА ПОСТОЄНКА ВОЛОДИМИРА ОЛЕКСІЙОВИЧА

  Програма розвитку

ННЦ «Інститут бджільництва ім. П.І.Прокоповича»

Д. с.-г. н., професор Постоєнко В.О.

Київ – 2019

Суть програми

Для відпрацювання напряму розвитку Інституту необхідно визначитися, перш за все, з ідеологічною основою.

У розвинених країнах  найбільш перспективною ідеологією 21 століття вважається ідея сталого розвитку суспільства.

У відповідності з основними складовими цієї ідеї наукові дослідження і створені Інститутом інновації повинні відповідати трьом основним критеріям:

  • зростання ефективності виробництва продукції бджільництва та її переробки для максимального задоволення потреб людства;
  • оптимального й раціонального використання ресурсів для мінімізації виробничих витрат;
  • екологічної безпеки навколишнього середовища, виробничих процесів, отриманої продукції.

В зв’язку з цим, основною метою діяльності Інституту є науково-методичне керівництво і координація наукових досліджень, що забезпечують сталий розвиток галузі бджільництва на основі інноваційної діяльності.

Наукова та інноваційна діяльність

Розведення і селекція українських порід бджіл

– Селекційно-племінна робота з районованими породами бджіл;

– виведення нових високопродуктивних типів, ліній, гібридів українських порід бджіл;

– збереженість генофонду;

– розроблення стандарту на карпатську породу бджіл;

-використання комп’ютерних програм для оцінки племінного ресурсу бджіл;

адаптація методології оцінки племінного ресурсу бджіл до світових вимог та ін.

У дослідженнях застосовуються класичні методи, не використовуються сучасні, зокрема, молекулярно-генетичні.

Їх впровадження вимагає значних капіталовкладень. Вирішення питання повинне бути поступовим.

На першій стадії – спільні дослідження з лабораторіями, які мають відповідне обладнання. Нами укладені угоди з  ІРГТ ім. М.В.Зубця НААН, УЛЯБП НУБіП (навчання співробітників Інституту молекулярно-генетичним методам досліджень, використання сучасного обладнання, спільні пропозиції для участі у міжнародних грантах).

Віддалена перспектива – створення у складі   Інституту лабораторії молекулярної біології, зокрема ПЛР .

Наповнення спецфонду: реалізація племінного матеріалу (бджоломатки, пакети, є в наявності дозвільні документи), гранти.

Технології утримання бджіл і виробництва продукції

– вивчення  відтворювальної та продуктивної здатності медоносних бджіл залежно від кормової бази, умов утримання бджіл;

– розроблення нових і удосконалення існуючих технологій отримання різних видів продуктів бджільництва;

Основним завданням цього напряму є створення технологій, які спрямовані на забезпечення максимального виходу продукції бджільництва при раціональному використанні ресурсів та її екологічної безпеки.

Нині відчувається зростання зацікавленості зі сторони бізнесових структур у придбанні таких технологій. Тому перспективними розробками і можливими шляхами  наповнення спецфонду можуть слугувати:

  • дослідження впливу екологічно безпечних кормових добавок, біостимуляторів тощо на продуктивну здатність медоносних бджіл і впровадження їх в практику бджільництва;
  • інноваційні ресурсозберігаючі екологічно безпечні технології утримання бджіл та отримання обніжжя, прополісу, маточного молочка, отрути та ін. видів продуктів бджільництва;
  • технологія ( в комплекті з рекомендаціями з необхідного обладнання) отримання воску, в т. ч. з мерви;
  • налагодження випуску інвентарю, різноманітних пристроїв тощо, в т. ч. власних розробок;
  • авторський супровід інноваційних технологій.

Профілактика і лікування хвороб бджіл

Основний напрям діяльності – діагностика  хвороб бджіл та розроблення і впровадження в практику екологічно безпечних ветеринарних препаратів.

У зв’язку із забороною хімічних засобів, в основному, антибіотиків на ринку України звільнилася ніша ветпрепаратів для бджіл. Надзвичайно актуальним напрямом є розробка лінійки імпортозаміщуючих екологічно безпечних ветеринарних препаратів та схем їх застосування.

Перспективними розробками і можливими шляхами  наповнення спецфонду можуть слугувати:

  • відпрацювання технологічної карти застосування рекомендованих препаратів для бджіл протягом всього сезону для отримання екологічно безпечної продукції;
  • розроблення та впровадження в практику нових екологічно безпечних препаратів для бджіл;
  • відкриття мікробіологічної лабораторії, створення колекції штамів мікроорганізмів – збудників інфекційних хвороб бджіл;
  • розроблення тест-систем на основі методу полімеразної ланцюгової реакції для індикації збудників інфекційних хвороб бджіл;
  • отримання дозвільних документів на проведення випробувань нешкідливості пестицидів для бджіл.

Біологічно активні продукти бджільництва

Основний напрям діяльності – розроблення технології біологічно активних дієтичних апіфітодобавок. Для удосконалення цих досліджень, перш за все, пропонується впровадити в практику роботи лабораторії доступні за наявним в Інституті обладнанням методи визначення БАС в сировині і дієтичних добавках (показник окиснюваності, АОА, електропровідності, кількісне визначення фенольних сполук та ін.).

Перспективними розробками і можливими шляхами  наповнення спецфонду можуть слугувати:

  • обґрунтування експериментальних підходів до конструювання апіфітопрепаратів;
  • дослідження БАС з продуктів бджільництва (спільні тематики з іншими Інститутами);
  • розширення асортименту продукції, що розробляється, за рахунок різних форм (екобезпечні продукти харчування функціонального призначення, препарати для косметики, ветеринарної медицини);
  • антибіотикозаміщуючі технології отримання екологічно безпечної продукції тваринництва;

–   методи оцінки якості апіфітопродуктів.

Оцінка якості і безпечності продукції бджільництва

Перспективні напрями розвитку:

  • розширення повноважень акредитації і спектру досліджень з оцінки якості і безпечності продукції бджільництва, в т.ч. в рамках угоди про творчу співдружність з УЛЯБП НУБіП (визначення пестицидів, радіонуклідів та ін.);
  • впровадження в роботу нових методів досліджень, в т.ч. молекулярно-біологічних ( наприклад, пилковий аналіз меду, визначення вмісту ГМО та ін. методом ПЛР в реальному часі);
  • внесення змін до існуючих та розроблення нових ДСТУ з оцінки якості і безпечності продукції бджільництва;
  • гармонізація показників якості і безпечності продукції бджільництва зі світовими вимогами (подано заявку на грант по програмі Twinning);
  • відпрацювання технологічних режимів гомогенізації меду бджолиного;
  • випуск атласу пилкових зерен з медів України;
  • біоіндикації навколишнього середовища (розробка підходів і методів до використання бджіл і їх продуктів в моніторингу ксенобіотиків). Напрям можна використати для участі у міжнародних грантах.

Музейна робота

  • музей має стати інформаційно-аналітичним центром галузі;
  • розширення спектру екскурсійних програм для різних груп;
  • залучення меценатів, спонсорів для поповнення експонатів;
  • апробація і реклама інноваційних розробок Інституту, реалізація сувенірної продукції.

Розвиток кормової бази бджільництва, економіка

Перспективними розробками і можливими шляхами  наповнення спецфонду можуть слугувати:

інформаційні бази даних, оптимізація наявної структури нектароносів та рекомендації з їх використання по областях України;

– кадастр нектароносів України, програми збереження біорізноманіття;

– створення конвеєру медоносів та органічної пасіки на базі ДП ДГ «Нектар»;

– економічне моделювання, бізнес-плани розвитку пасік різного товарного спрямування:

– брати участь у програмах з насінництва, дослідження нових сортів та розширення пропозицій по насінню нектароносів.

Спеціальний фонд

Наша стратегічна мета – забезпечення кожному структурному підрозділу  можливостей заробляти кошти по спецфонду.

Необхідно встановити прозорі правила розподілу спецфонду по видатках. Авторські колективи повинні самі  розподіляти певний % від отриманих ними коштів.

З метою покращення роботи з підготовки співробітниками Інституту дисертаційних робіт передбачити видатки зі спецфонду на здачу кандидатських іспитів, друкування авторефератів.

Крім названих вище напрямів отримання коштів по спецфонду необхідно розвивати традиційні для Інституту – проведення виставок, семінарів, курсів та ін.

Організаційні  заходи з наповнення спеціального фонду:

– комерціалізація торгового знаку Інституту;

– оптимізація використання земельних ресурсів, пасіки Інституту;

– відкриття виробничого підрозділу Інституту, який випускатиме інноваційну продукцію нашої установи ( вет. препарати, кормові добавки для бджіл, апіфітопрепарати, харчові продукти, сувенірна продукція та ін.);

– організація постійно діючої виставки (критий павільйон), оздоровчий центр тощо.

Підготовка кадрів вищої кваліфікації

Ми можемо здійснювати підготовку кадрів вищої кваліфікації через відкриття і ліцензування спільної з ВНЗ аспірантури, що дозволено Постановою КМУ від 23 березня 2016 р. № 261 «ПОРЯДОК підготовки здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії та доктора наук у вищих навчальних закладах (наукових установах)»..

У разі підготовки докторів філософії за освітньо-науковою програмою, узгодженою між вищим навчальним закладом і науковою установою, виконання навчального плану здійснюється вищим навчальним закладом, а забезпечення проведення наукових досліджень згідно з індивідуальним планом наукової роботи здійснюється науковою установою або вищим навчальним закладом разом з науковою установою. У такому разі під час ліцензування освітньої діяльності вищого навчального закладу (наукової установи) на третьому (освітньо-науковому) рівні вищої освіти за відповідною спеціальністю та під час акредитації відповідної освітньо-наукової програми враховуються показники спільного наукового потенціалу вищого навчального закладу і відповідної наукової установи (зокрема показники кадрового, матеріально-технічного та інформаційного забезпечення).

На сьогодні у нас є домовленості НУБіП і БАУ про підписання угод щодо набору  аспірантів при цих ВУЗах по замовленню Інституту.

Співпраця з профільними кафедрами ВНЗ повинна також розвиватися в напрямках розроблення навчальних програм з підготовки та підвищення кваліфікації кадрів з різних напрямків галузі (селекції бджіл; технологій утримання бджіл, переробки, оцінки  якості продукції; апітерапії тощо), залучення вчених Інституту до викладацької роботи та студентів до наукових досліджень.

Публікаційна активність у закордонних виданнях.

Важливим моментом є виконання умов зі включення журналу «Бджільництво України» до переліку фахових видань ДАК України за спеціальністю сільськогосподарські науки та міжнародних наукометричних баз.

Активізація робіт з підготовка кадрів вищої кваліфікації обов’язково приведе до формування провідними вченими Інституту наукових шкіл.

Організаційна та нормативно-правова робота:

  • налагодження тісної співпраці в трикутнику Інститут – Громадські організації – Влада;
  • підготовка і внесення пропозицій з необхідних змін до Законів України «Про бджільництво», «Про пестициди і агрохімікати» (державна інспекція, організація пасік, про запилення як агротехнічний захід та ін.). Необхідно звернути особливу увагу на розроблення і освітлення в ЗМІ механізмів реалізації законів на практиці (наприклад, про отруєння бджіл);
  • розроблення нових та гармонізація до вимог ЄС існуючих нормативно-законодавчих документів (НЗД), в т.ч. ДСТУ;
  • НЗД про визнання апітерапії офіційним методом лікування;
  • НЗД, які забезпечують необхідні умови інноваційної діяльності,     стимулюють розвиток партнерських взаємовідносин між наукою і бізнесом;
  • створення інформаційних баз даних по різних об’єктах промислової власності Інституту.
  • організаційні, нормативні-законодавчі, економічні умови для інтеграції науки та приватного капіталу (виробництва) шляхом створення науково-виробничих об’єднань, науково-технічних парків та ін..

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *