Обов’язкові заходи щодо лікування та профілактики хвороб бджіл

канд. біол. наук Єфіменко Т.М., канд.вет. наук Односум Г.В.

*ННЦ «Інститут бджільництва ім. П. І. Прокоповича», зав лаб. технологічних та спеціальних заходів профілактики хвороб бджіл;

Знання біології бджолиної сім’ї, основних хвороб бджіл та їх перебігу – основа рентабельного бджільництва.

Варроатоз та нозематоз – найбільш шкодо чинні паразитарні хвороби бджіл не тільки в Україні, але і в світі. Прояв захворювань обумовлюється ступенем ураження бджіл кліщем варроа та мікроспорідіями Nosema apis і Nosema ceranae, які досить широко поширені на пасіках в Україні. Ці паразити – є причиною активізації латентних вірусних захворювань імаго бджіл (вірусний параліч) та розплоду (мішечкуватий розплід). Окрім того, вони є причиною загострення європейського гнильцю у бджіл. Сім’ї з високим ступенем ураження бджіл кліщем варроа (більше 10%) злітають восени або гинуть протягом зими. Отже кожен пасічник має слідкувати за процентом закліщеності бджолиних сімей кліщем варроа протягом літнього сезону та ступенем інвазії бджіл мікроспорідіями Nosema apis і Nosema ceranae ранньою весною.

Всі інші інфекційні захворювання (окрім американського гнильцю), зазвичай, не носять масового характеру і легко лікуються таким загальнодоступним методом, як створення безрозплідного періоду на термін виведення матки. Зазвичай, матки не є носіями інфекції за бактеріальних та грибкових захворювань, а тому їх не обов’язково знищувати; можна сформувати відводки від здорових сімей і підсадити в них найбільш цінні із вилучених з хворих сімей маток. Для лікування доброякісних гнильців можна також скористатись препаратами на основі пробіотиків, яким є «Апінормін».

Американський гнилець – небезпечне захворювання, яке потребує дезінфекції бджоло інвентарю та закурювання бджолосім’ї.

Акарапідоз – карантинне захворювання, яке викликає трахейний кліщ Acarapis woodi. Заходи боротьби ті ж самі, що і з кліщем Varroa destructor.

Заходи з профілактики та лікування хвороб бджіл, що є обов’язковими на пасіці, та повинні проводитись протягом активного пасічницького сезону.

1. В ранньовесняний період обробка бджіл до появи розплоду препаратами на основі ефірних олій («Девар», «Екопол», «Апіхелс», «Бі Хелсі» та багато ін.) або ефірними оліями (з ялівцю, ялиці, сосни сибірської та ін.) шляхом нанесення на верхні бруски рамок по 0,5-0,7 мл на сім’ю.

Також високоефективним є підгодівля (обробка) бджіл у весняно-літній період засобом пробіотичної дії «Апінормін» ( стимуляція життєдіяльності організму, підвищення інтенсивності медозбору, стимуляція відкладання яєць маткою, підвищення резистентності, профілактика і лікування інфекційних захворювань бактеріального і грибкового походження). Препарат задають бджолам двічі з інтервалом 5 – 7 діб шляхом додаванням до цукрового сиропу для підгодовування, канді або у воду для випоювання. У літній період можливе обприскування  рамок з бджолами з обох сторін та стінок вуликів.

2. Весною та в першій половині літа в період між відкачуванням меду для обробки імаго бджіл можна використовувати як препарати на основі ефірних олій, так і органічні кислоти. Зокрема, щавлеву кислоту, зазвичай, вносять у вигляді 2% водного розчину в міжрамковий простір -10 мл на вуличку, чи у концентрованому стані шляхом випаровування за допомогою випаровувачів різної конструкції. Мурашину кислоту (50-75%) наносять на волопоглинаючий матеріал, кладуть в міцні поліетиленові пакетики з невеликими отворами і розкладають на верхні бруски рамок з розрахунку 1 пакет на 10 рамок. Молочну кислоту (10-15%) згодовують бджолам разом з цукровим сиропом або оброблять тіло бджіл водним розчином (15-20%); можна також вносити її в бджолину сім’ю в концентрованому вигляді на вологопоглинаючих серветках так, як і мурашину кислоту. За наявності розплоду всі кислоти використовують три-чотири рази з інтервалами 5-7 днів. Можна також застосовувати препарати на основі органічних кислот («Фурмітон», «Бісанар» та ін.).
3. Після відкачування меду, зазвичай, з липи (з 20 червня по 1-5 липня), необхідно вибірково визначити ступінь ураження бджолиних сімей кліщем варроа. Для цього визначають процент закліщеності личинок трутнів в запечатаному розплоді та імаго бджіл (не менше 10% сімей від загальної кількості, що є на пасіці). Процент закліщеності обраховують за формулою: кількість кліщів ділять на кількість проаналізованих особин і множать на 100%. Якщо переважає процент закліщеності до 1,0% обробку хімічними акарицидами відкладають до відкачування меду з соняшника (початок серпня), якщо процент закліщеності більше 1% безвідкладно застосовують хімічні противарроатозні засоби (полоски на основі флуметрину чи флувалінату) терміном не менше 24 діб або застосовують органічні кислоти так, як це описано вище. (Добре зарекомендували себе препарати: «варостоп», «байварол», «варотом», «манхао», «варокіл» та ін.) Ефективність обробок контролюють, підклавши на дно вулика змащений жиром цупкий папір.
4. Якщо не планується відбір меду в другій половині літа, можна відразу застосувати доступні за ціною хімічні акарициди на основі амітразу («біпін», «тактик», «тактамід», «біпін-т» тощо). Якщо амітраз застосовується в вигляді парів або в рідкому стані, обробку проводять тричі з інтервалом 5-7 днів, а якщо на дерев’яному шпоні – смужки використовують згідно інструкції.
5. Заключна обробка від кліща проводиться в жовтні – листопаді за відсутності розплоду в гніздах 1 раз, за наявності розплоду – 3 рази з інтервалом 5-7 днів. Зазвичай, це препарати на основі амітразу або це 2% щавлева кислота.
6. Профілактику нозематозу обов’язково роблять восени, згодовуючи бджолам разом з цукровим сиропом препарат КАС (КАС-82) (30 % лікувального корму від загальної кількості кормів, що згодовуються бджолам на зиму), який легко готується в домашніх умовах з бруньок сосни та полину гіркого, або препарати «Здорова бджілка», «Здорова бджілка, серія фіто-1-3» на рослинній чи біоорганічній основі, які не є антибіотиками, але мають комплексний протинозематозно-аскосферозний та стимулюючий ефект за рахунок продовження терміну життя бджіл. Весною протинозематозний оздоровчий, лікувальний та стимулюючий прийом включає згодовування зазначених препаратів, але в невеликих дозах (0,3-1 л на сім’ю).

Осіння обробка бджіл «Апінорміном» дозволяє досягти наступні результати: під час зимівлі зменшується кількість помору бджіл та збудників бактеріальних і грибкових захворювань, зміцнюється сила сімей і спостерігається більш ранній та інтенсивний обліт бджіл.

7. Необхідно пам’ятати, що вчасне згодовування цукрового сиропу (не пізніше 10-15 вересня) дозволить не зношувати бджолині сім’ї, що йдуть в зиму. Заміна природного корму на цукровий сироп не повинна бути повною, бажано, щоб мед складав не менше 50% від загального об‛єму корму, що потрібен для зимівлі бджіл.

Допомогу з питань діагностики та лікування хвороб бджіл можна отримати в лабораторії технологічних та спеціальних заходів профілактики хвороб бджіл в ННЦ «Інститут бджільництва ім. П. І. Прокоповича». Звертатись за телефонами: 050 216 62 15 Тетяна Михайлівна Єфіменко

• Єфіменко Т.М. Обов‛язкові заходи на пасіці // Журнал «Пасіка» – 2015. – № 5. – С. 19.
• Галатюк О.Є., Єфіменко Т.М. Пам’ятка бджоляреві щодо лікування та профілактики хвороб бджіл // Журнал «Український пасічник» – 2015.- № 5. – С. 17-18.
• Єфіменко Т.М. Обов’язкові заходи профілактики хвороб бджіл // Пасіка. – 2016. – № 5. – С. 14.
• Єфіменко Т.М. Лікувальні заходи на пасіці // Пасіка. – 2016. – № 8. – С. 7.
• Т.М. Єфіменко. Профілактика хвороб бджіл має бути вчасною // Журнал «Пасіка», № 7, 2017 р.- с.10.
• Єфіменко Т.М., Односум Г.В. Основні заходи щодо лікування та профілактики хвороб бджіл // Ж-л «Пасічник» – 2018. – №1 (166). – С. 27-28.
• Єфіменко Т.М., Односум Г.В. Найбільш шкідливі хвороби бджіл. Профілактика і лікування // Матеріали конференції ІІІ міжнародного форуму «Медова осінь на Львівщині. Прикордонні зустрічі». Львів. – 17-23 вересня 2018 р. – С. 23-25.
• Єфіменко Т.М. Профілактика та лікування хвороб бджіл // Пасіка. – 2018. – № 3. – С. 17-18.
• Єфіменко Т.М., Односум Г.В. Основні заходи щодо лікування та профілактики хвороб бджіл // Пасічник. – 2018. – № 1 (166). – С. 27-28.
• Єфіменко Т.М. Ветеринарний стан більшості пасік в Україні // Пасічник. – 2018. – № 2 (167). – С. 26-28.
• . Єфіменко Т.М., Односум Г.В. Найбільш поширені хвороби бджіл та екологічно безпечне їх оздоровлення // Пасіка. – 2019. – № 2. – С. 10-11.
• Єфіменко Т.М. Найбільш шкідливі хвороби бджіл // Український пасічник. – 2019. – № 3. – С. 19-20.
• . Односум Г.В., Єфіменко Т.М. Ефективність рослинного препарату КАС-81 порівняно з антибіотиками за ноземозу у бджіл / Матеріали круглого столу «Інвазійні захворювання бджіл», 04 жовтня 2019 р. – Київ. – С. 29-33.