Звернення Загальних Зборів коллективу ННЦ «Інститут бджільництва імені П.І. Прокоповича»

23 вересня 2026 року на Бюро Президії  НААН заслухано наукову доповідь в.о. директора ННЦ «Інститут бджільництва імені П.І. Прокоповича», д. с.-г. н., професора, члена-кореспондента НААН Володимира Постоєнка «Збереження
автохтонних порід бджіл». У доповіді розкрито сучасні наукові багаторічні  розробки колективу Інституту, які містять фундаментальні, прикладні розробки, законодавчі ініціативи, приклади міжнародної співпраці та надано інформацію про створені суцільні масиви, репродуктори, облітники  для зберігання генофонду української степової та карпатської порід бджіл. Робота виконувалась в надзвичайно важких умовах воєнного часу, низького рівня державного фінансування та інших несприятливих чинників. За останні 5 років Інститут отримував фінансування в межах 40–50% від потреб на зарплату. Ні яких коштів на комунальні  потреби, на утримання генофондових пасік та інших не було. Нагадуємо , що зберігання генофонду автохтонних порід є основою галузі бджільництва і його утримання повністю повинно забезпечуватися  державним фінансуванням, які поступають через НААН.
В Інституті ці роботи базувалися на професіоналізмі та ентузіазмі співробітників, які недостатність фінансування компенсувалась за рахунок їх власних коштів. Високий рівень проведених досліджень підтверджено щорічними й п’ятирічними звітами та актами виконаних робіт, затвердженими НААН, в яких зазначається, що до  результатів претензій не має та роботи  виконані  у повному обсязі. Ефективність роботи Інституту, важливість його досліджень для розвитку галузі бджільництва підтвердили запрошені на засідання Бюро Президії  відомі фахівці: Президент Спілки пасічників України Гриньов С. О.,
віцепрезидент Пап  В. В., голова «Київбджолопрому» Домбровський В.П., д. с.-г. н., професор Ковальський Ю. В.

Проте, членів Бюро Президії всі ці разом взяті факти не цікавили. Вони заздалегідь спланували визнати роботу Інституту з питання збереження автохтонних порід бджіл недостатньою. З їх боку обговорювалися  не наукові аспекти доповіді (хоча це була саме наукова доповідь), а питання реакції (поведінки) коллективу Інституту та в.о. директора щодо його  реорганізації (ліквідації як юридичної особи),  на основі результатій атестації МОН, проведеної  зі значними порушеннями чинного законодавства (юристи підтвердили цей висновок). Саме це стало основною причиною такого рішення. Необхідно також відмітити, що Президія НААН весь час анонсувала, що вона зацікавлена у збереженні  Інституту. Проте рішення Бюро Президії підтверджує наміри НААН якнайшвидше сприяти ліквідації Інституту як юридичної особи.

24 вересня 2026 року у зв’язку з таким рішенням Бюро Президії відбулися  Загальні збори Інституту. Співробітники обурені цим рішенням, вважають його безпідставними, такими, що зневажає їх працю та підводить підгрунтя для оправдання рішення атестації наукових установ МОН, яке проведене зі значними порушеннями чинного законодавства.
Більше того, всупереч пропозиції  профільного відділення зоотехнії НААН про недоцільність розгляду у ситуації, що склалася, у жовтні  на Президії НААН питання про ефективність діяльності Інституту, керівництво Академії наполягає на його розгляді. Тим більше ефективність роботи Інституту підтверджена численними звітами, доповідями та актами виконаних робіт. Зрозуміло, що схоже рішення буде таким же, заздалегідь узгодженим  і проголосованим.  То може не потрібно робити доповідь? Можна і без неї оцінити роботу Інституту такою як треба Президії НААН?

Основними офіційними аргументами  НААН  щодо реорганізації є:

—  забезпечення повноцінного  виконання ПНД НААН 30 «Бджільництво»;

— виплата заробітної плати співробітникам, але уже у складі відділу Інституту
продовольчих  ресурсів  НААН;

— збереження кадрового складу Інституту.

Загальними Зборами Інституту відмічено, що з 1 вересня 2026 року значна частина співробітників ( основних виконавців завдань) звільнялася, що ставить під загрозу виконання ПНД НААН 30. Також про яке збереження складу може йти мова? Більше того, ще немає рішення Кабінету Міністрів про реорганізацію Інституту, а співробітники уже переведені з 3 вересня в Інститут продовольчих ресурсів НААН (не зрозуміло на якій підставі?). Також не виплачена їм (на сьогоднішній день) зарплата.   Тобто кожен із аргументів не виконано.

Загальні збори колективу Інституту підтвердили свою позицію про збереження Інституту як юридичної особи,  постановили звернутися у відповідні інстанції про призупинення рішення про його реорганізацію та клопотати про проведення повторної атестації установи.